Уряд України планує заморозити розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на найближчі три роки, про що свідчить Бюджетна декларація, яку Кабмін затвердив наприкінці червня. "Апостроф" з'ясовував, на що вплине це рішення уряду, і що буде із пенсіями та іншими виплатами українців.
Кабінет міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, в якій визначив основні макроекономічні показники на найближчі три роки. Відповідна постанова від 28 червня 2024 року (№751) опублікована на урядовому порталі.
Серед показників декларації, зокрема, прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата, розміри яких зафіксовані на рівні 2024 року.
Нагадаємо, з 1 січня 2024 року мінімальну місячну зарплату було підвищено до 7100 гривень, а з 1 квітня – до 8000 гривень.
Таким чином, згідно із Бюджетною декларацією, схваленою Кабміном, в 2025-2027 роках розмір "мінімалки" залишиться на рівні 8000 гривень.
Щодо прожиткового мінімуму, то з 1 січня цього року його розмір встановлений на рівні 2920 гривень.
У розрізі соціальних та демографічних груп населення розміри прожиткового мінімуму є такими:
- для дітей віком до шести років — 2563 гривні;
- для дітей віком від шести до 18 років — 3196 гривень;
- для працездатних осіб — 3028 гривень;
- для осіб, які втратили працездатність, — 2361 гривня.
Тож, згідно із Бюджетною декларацією, прожитковий мінімум для всіх наведених вище категорій залишиться без змін протягом наступних трьох років.
Соцвиплати на "мінімалці"
Вже давно відомо, що офіційний прожитковий мінімум в Україні не відповідає навіть базовим потребам громадян. За словами першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань бюджету Івана Крулька (фракція "Батьківщина"), прожитковий мінімум вже сьогодні становить менш ніж 50% від розміру "споживчого кошику", розрахованого самою державою.
Тому зрозуміло, що за три роки частка прожиткового мінімуму у "споживчому кошику" ще зменшиться. Це вже не кажучи про зростання комунальних тарифів, зокрема на електроенергію.
"Ми розуміємо, що рівень життя людей кожного дня лише знижується", - сказав Крулько у розмові з "Апострофом".
Але прожитковий мінімум та мінімальна зарплата – це не лише про мінімальні потреби людей.
До "мінімалки", зокрема, прив’язані розміри зарплат бюджетніків – лікарів, вчителів та інших, і вона також опосередковано впливає на весь ринок праці.
У свою чергу, до прожиткового мінімуму прив’язані різні соціальні виплати: допомога на дітей з інвалідністю, виплати матерям, які самостійно виховують дітей, декретні виплати, аліменти.
Ну і, звичайно, пенсії. Зокрема, мінімальна пенсія дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
"Розмір прожиткового мінімуму впливає на мінімальну пенсію, пенсії по інвалідності. Також він враховується в певних випадках при призначенні і перерахунках пенсій. Це (заморожування прожиткового мінімуму) буде сер��озним ударом по багатьох пенсіях, особливо по людях з інвалідністю", - сказав у коментарі виданню колишній міністр соціальної політики і віцепрем'єр України в 2014-2019 роках Павло Розенко.
За його словами, особливо обурює те, що в нинішньому році уряд збільшив на 50% зарплату працівникам державного апарату.
Насправді непрості часи настають для багатьох пенсіонерів.
"Понад 2 мільйони пенсіонерів отримують пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, ще у близько 2,5 мільйонів людей - пенсії, прив’язані до мінімальної зарплати. Таким чином, планується, що пенсії будуть заморожені на три роки майже для 5 мільйонів людей - близько половини всіх пенсіонерів в Україні, - розповів у коментарі "Апострофу" міністр соціальної політики в 2016-2019 роках Андрій Рева. - При цьому ані інфляція, ані тарифи на комунальні послуги заморожені бути не можуть".
Що скаже Рада
Експерти, опитані "Апострофом", впевнені, що заморожувати соціальні виплати в наступні роки неможна.
"Всім зрозуміло, що нині державний бюджет є дуже напруженим, і Україна несе величезні витрати на війну. Тому про значне збільшення соціальних виплат зараз мови не може бути, - каже Павло Розенко. - Проте уряд повинен знайти можливість для того, щоб принаймні на рівень інфляції індексувати види державної допомоги, щоб не заганяти людей в крайні форми бідності".
За його словами, в уряду є можливості для індексації соціальних виплат і в 2025 році, і в наступні роки.
"Проте для цього потрібно скоротити інші, неефективні бюджетні видатки - на телемарафон, різного роду корупційні схеми, утримання державного апарату і силових органів тощо. Якщо прийшов час всім затягнути паски, то це має стосуватися не лише пенсіонерів, але й інших людей, які отримують виплати з бюджету", - каже Розенко.
Він також висловив переконання, що Верховна Рада не повинна схвалювати Бюджетну декларацію у тому вигляді, в якому вона існує сьогодні, тож її треба відправити на доопрацювання.
Втім, поки що невідомо, яке рішення з цього приводу прийме Рада.
Іван Крулько нагадав, що на відміну від державного бюджету на конкретний рік, який як закон треба виконувати, Бюджетна декларація – це, скоріше, плани уряду, його бачення того, що може бути у наступні три роки.
"Але воно показує напрямок, в якому уряд хоче йти. А це означає, що, на їх переконання, жодних соціальних видатків збільшуватися не буде", - додав він.
При цьому нардеп досить скептично ставиться до можливостей Верховної Ради вплинути на рішення уряду.
"Будемо відвертими – парламент зараз, в принципі, мало що вирішує, - каже він. - Тим більше, що правляча партія, підкріплена голосами колишньої ОПЗЖ та депутатів-мажоритарників, почуває себе достатньо комфортно для того, щоб прийняти будь-яке рішення, яке їм забажається. Тому я б не переоцінював значення парламенту і, тим більше, бюджетного комітету, в якому, до речі, більшість складають "слуги народу".
